Вибори для люмпену

Цьогорічна передвиборча кампанія схоже вийшла найбільш популістською за останні 10-15 років. 

Здавалось, що після майдану, Небесної сотні та загиблих воїнів на сході в суспільстві сформувався стійкий запит на конструктив і реформи, але судячи з агітаційних матеріалів кандидатів, я глибоко помилявся.

Загалом усіх кандидатів можна поділити на 2 типи:

1. Стояв на майдані махав прапором/був у бойовій сотні, воював на сході/був волонтером 

2. Опозиційний кандидат який постійно ниє що ця влада гірша за Януковича і т.д.

Буває ще третій тип я його називаю змішаним)

Відповідної тематики і вся передвиборча агітація. Нагадаю у нас місцеві вибори, тобто ми вибраємо людей які  буквально пильнувати щоб в нас в крані була гаряча і холодна вода, щоб наші батереї були теплі, щоб унітаз добре змивав, щоб біля під'їзду і на вулицях не було сміття, щоб громадський транспорт регулярно їздив і т.д.

Але що ми бачимо на біг бордах і листівках? Кандидати і партії розказують нам про такі дурниці, що тут одне з двох: або вони всі повні дурні і не занають чим займаються місцеві ради, або нас мають за дурнів.

Отож давайте розбиратись:

Партія  олігарха коломойського "УКРОП"  і їх 10 вимог, ви просто прочитайте їх і скажіть, яке вони мають відшошення до місцевих рад?

1. Перемоги, а не паради

2. Контракт, а не мобілізація

3. Бойові командири, а не паркетні генерали

4. Якість комунальних послуг, а не підвищення комунальних тарифів

5. Гроші до бюджету- з офшорів, а не з кишень громадян

6. Багаті громадяни , а не президент-олігарх

7. Порарання злочинців, а не договірняки

8. Нова держава, а не стара система

9. Право на протест, а не арешти патріотів

10. Конституцію пише народ, а не президент

Яке відношення має сільська міська чи навіть обласна рада до написання конституції, контрактної армії чи призначення бойових командирів на місце паркетних генералів не відомо... так і хочеться подарувати конституцію України тим політикам хто готував такі лозунги на місцеві вибори.

Далі у нас ВО Свобода, найбільша українська націоналістична партія, позиціонує себе як радикальна і рішуча, в на виборах 2010 і 2012 років отримала солідний відсоток. Має більшість у більшості місцевих рад на заході України, має своїх мерів, голів обл і районних рад, була своя фракція в парламенті і навіть свої губернатори- тобто достатьо інструментів щоб показати свою рішучість не лише розмахуючи прапорами на мітингах, а й в реальній роботі, результат відомий.....

Сьогодні  гасло "Свобода прийде-порядок наведе " викликає лише сміх, мабуть тому  партія його не використовує в агітаційній продукції. Натомість міста заповнили борди з портретами свободівців які воюють на сході, так званий "Легіон Свободи" 

Не  маю нічого проти цього солдата, такі люди герої і заслуговують на повагу але не можу зрозуміти який зв'язок  між його полоном і виборами в міську раду? 

Більше того я не розумію цього тренду виїжджати на солдатах АТО, невже кількість відстріляних набоїв і вбитих сепаратистів додає якихось балів до законотворчості, чи робить людину спеціалістом в комунальних проблемах?

ВО Батьківщина на цих виборах вибрала для себе улюблену тему- тарифи, індексація зарплат і пенсій, загалом стандартний набір популістів.

Про опозиційний  блок навіть згадувати не хочу, інші політсили в основному відбуваються загальними гаслами, типу: "Зберегти країну", "Людяність і відповідальність", "Справедливість  і порядок" - якогось конкретного змісту в цих гаслах нема, тому причепитись  нема до чого. 

Але повернемось до наших баранів, тобто бордів)

Очевидно, що передвиборчу кампанію партій писали далеко не дурні люди, і не менш очевидно, ці гасла теж не зі стелі брались... 

До чого це я веду? Ми живем  в умовах ринкової економіки, де попит народжує пропозицію і якщо в суспільстві є попит на популістичні гасла і пусті обіцянки то політики користуються цим. 

Саме цікаво, що виборці які купились на популістські лозунги навіть теоретично не зможуть вимагати від своїх депутатів, виконання передвиборчих обіцянок, бо це банально не в їх компетенції. 

Тож скажіть мені, дурні політики які дають завідомо брехливі  обіцянки чи все таки дурні виборці які купляються на них?

Реальні реформи почнуться лише тоді, коли ми самі з вами почнем змінюватись, коли перестанем чекати хорошого дядька, який прийде зробить все за нас, а візьмем відповідальність за своє життя.

25 жовтня, це не день виборів - це день нашого тесту на громадянське суспільство. 

Саме в цей день ми покажемо чи достойні ми кращого життя.

На останок декілька постерів