День Перемоги. Правда чи міф?
Наближається 9 травня, так званий День Перемоги. В містах знову будуть відбуватися військові паради, святкові концерти, ветеранів будуть вітати найвищі посадові особи держави, нічне небо загориться від тисяч феєрверків, загалом все як завжди. Але чи була це дійсно перемога? І якщо була то для кого?
Для нової російської імперії під назвою СРСР це була справді перемога, оскільки був переможений ворог,а не так давно вірний союзник – нацистська Німеччина. Було захоплено багато нових територій, зокрема Західну Україну, Прибалтику і Бесарабію. Під приводом визволення відбулася більшовицька експансія на захід, результатом якої стали держави соціалістичного табору. Насправді ж ніяким визволенням для цих держав і «не пахло»,тому що йшли не визволяти, а завойовувати. Просто напросто змінили тоталітарний нацистський режим на аналогічний комуно-більшовицький.
Для українців споконвічною Вітчизною є Україна. Тому нічого дивного немає, що вона приймала участь у Великій Вітчизняній війні, бо відповідь можна знайти в самій назві — Вітчизняна. Ще задовго до приходу Гітлера до влади, совітська Москва організувавши голодомор 1921-23 років. Проводячи масові репресії вона стала для українців ворогом. Коли в 1933 році мільйони українців помирали від голоду – більшовики, фінансуючи прихід до влади нацистів під проводом А.Гітлера, тоннами відправляли зерно до Німеччини. Крім того совіти поставляли туди нафту, зерно, нікель, руду, метал.
Лише за період з грудня 1939 до кінця травня 1941 року Німеччина отримала з СРСР 1 тис. т нафтопродуктів, 1600 тис. т зерна, 111 тис. т бавовни, 36 тис. т макухи, 10 тис. т льону, 1,8 тис. т нікелю, 185 тис. т марганцевої руди, 23 тис. т хромової руди, 214 тис. т фосфатів, лісоматеріали. Також постачалися метали, платина, хутро.
До 22 червня 1941 року сумніву в тому, що совіти ворог №1 вже не було, лишнім доказом того стали масові розтріли в українських тюрмах.
Не дивно, що за роки звірств більшовизму, німців вітали як визволителів. Проте ОУН під проводом С.Бандери розумівши хижацьку сутність гітлеризму проголосила 30 червня 1941року «Акт відновлення Української Держави», чим змусила гітлерівців відкрити карти. За відмову відкликати акт Бандеру та керівництво відновленої Української Держави відправили до концтабору. На Україні, яка ще не встигла оклигати від червоного терору німці запровадили так званий «Новий порядок» - режим, який супроводжувався жорстокими репресіями. Вони розформовували радянські органи влади, але не знищували колгоспи, оскільки це були дуже зручні засоби для експлуатації селян.
Український народ розуміючи, що марно чекати визволителів, що ніхто не прийде і не захистить їх, сам взявся за зброю. Так у 1942 році виникла Українська Повстанська Армія, як відповідь двом тиранам: Нацистській Німеччині та Більшовицькій Росії.
Для України війна не закінчилась 9 травня 1945 року. Через рік після «перемоги» совєти влаштували третій голодомор. Спільно із польськими комуністами вони організували насильницьку депортацію під назвою «Операція Вісла», більше 1.5 млн. людей відіслали із Західної України, і лише брак вагонів перешкодив повному виселенню українців до Сибіру. Тож дані події не дозволяють говорити про кінець війни, тим більше про перемогу.
