8 березня, що це за свято?
Ось і настала весна і за традицією в першій декаді березня ми святкуємо, черговий пережиток радянської епохи, так званий "міжнародний жіночий день", або "свято весни". Чоловіки в цей день метушаться в пошуках подарунків і квітів, для своїх мам, доньок, коханих, а продавці квітів користуються цією нагодою щоб підняти ціни на свій товар в 2-3 рази. Не хочу нікого(особливо прекрасну половину людства) розчаровувати, але свято 8 Березня не має жодного стосунку ні до української історії, ні до нормальної жінки взагалі. Жодного підґрунтя для його святкування нема. Це все рудименти совєтської доби.
Історія 8 Березня
За офіційною версією, яку нам впарюють протягом кількох десятиліть, історія почалась 8 березня 1857, коли текстильщиці Нью-Йорка пройшли "маршем порожніх каструль" по Манхеттену. Вони вимагали підвищення зарплати, поліпшення умов праці і рівні права для жінок. Що зрозуміло: панянки просто втомилися, працюючи по 16 годин. Демонстрацію, зрозуміло, розігнали, але шуму у зв'язку з своєю незвичністю вона наробила великого.
А далі було те про, що не дуже люблять згадувати захисники даного свята. Традиція влаштовувати в цей день жіночі марші поширилась і в інші держави, але чомусь тільки серед представниць найдавнішої професії.
У 1894 році, 8 березня, в Парижі повії провели демонстрацію з вимогами визнання їх прав та установи профспілки. Рівно через рік, 8 березня 1895 року, повії Чикаго вийшли на демонстрацію з вимогою виплатити матросам зарплату - які їм неабияк заборгували.
Через рік, в 1896 році, те ж саме відбулося в Нью-Йорку.
У 1910 році вже великодушні німецькі революціонерки Роза Люксембург і Kлара Цеткін 8-го березня виводять на вулиці німецьких міст місцевих повій з вимогою припинити свавілля з боку поліції і дозволити їм створити приватний профспілка, зрівнявши їх тим самим з іншими професіями. І домоглися свого!
І лише пізніше, в радянській історії - демонстрацію повій замінили на демонстрацію "трудящих жінок".
Незадовго до пам'ятного з'їзду суфражисток в 1910 році, де і було вирішено оголосити цей день жіночим і міжнародним, під проводом самої пані Цеткін, до речі, в 18 років відлученою рідним батьком від церкви за розпусту, був проведений марш на захист прав трудівниць стародавньої професії, про чию честь, власне, і свято.
День же 8-го березня був обраний не випадково. Це - так званий "Венерин день". У цей день традиційно повії працювали не на себе, а на подруг, які заробили профзахворювання. На з'їзді суфражисток в 1910 році "Венерин день" став "міжнародним днем жіночої солідарності".
До 1913 року це свято відзначали ударною працею тільки повії Європи, поки його не притягла до Росії полум'яна революціонерка А.Колонтай. Та сама, яка підкорила Росію великою фразою: "Віддаватися першому зустрічному чоловікові треба так само легко, як випити склянку води". У чому й сама вельми досягла успіху. Так що навіть товариш Сталін не витримав і відправив її послом відразу в дві країни: Норвегію та Швецію. Де незабаром трапилася сексуальна революція.
Невже поважаюча себе жінка захоче святкувати 8 березня, знаючи хто і для чого його започаткував? Невже будь яка пристойна жінка захоче щоб її хоч якось асоціювали з повією? Певно, що ні, тому шановні, подумайте про це коли будете чекати привітань на 8 березня.
Яка альтернатива 8 березня?
На завершення скажу, що в нас є чудова альтернатива штучно нав'язаному нам "жіночому дню" це - День Матері.
В Європі офіційним жіночим святом є зовсім не 8 березня, а саме День Матері, який почали відзначати в першу неділю травня ще в 1910 році в США, після чого свято стало популярним і в Європі. В Україну святкування Дня Матері прийшло вперше в 1886 році. Його відзначив Союз Українок Галичини, зокрема група жінок на чолі з відомою письменницею, зачинателькою жіночого руху Наталією Кобринською. У 1929 році Спілка українок Галичини звернулися до громади з пропозицією зробити у нас цей день святом. Ініціатором була Олена Кісилівська, редактор тижневика „ Жіноча доля”. Саме на Західній Україні це свято відзначалося особливо широко. З 1995 року День Матері став відзначатися й у незалежній Україні.
Навідміну від 8 березня День Матері не має під собою сумнівної історії, яка скоріше безчестить жінку ніж звеличує її. Жінка-мати в українській культурі займає дуже важливе місце. Жінка це джерело життя, це берегиня роду, це опора для чоловіка і дітей.
Але попри все, чоловіки повинні пам'ятати, що наших жінок потрібно любити, шанувати, берегти і дарувати їм квіти не лише один раз в рік, а постійно.