8 березня, що це за свято?

Ось і настала весна і за традицією в першій декаді березня ми святкуємо, черговий пережиток радянської епохи, так званий "міжнародний жіночий день", або "свято весни". Чоловіки в цей день метушаться в пошуках подарунків і квітів, для своїх мам, доньок, коханих, а продавці квітів користуються цією нагодою щоб підняти ціни на свій товар в 2-3 рази. Не хочу нікого(особливо прекрасну половину людства) розчаровувати, але свято 8 Березня не має жодного стосунку ні до української історії, ні до нормальної жінки взагалі. Жодного підґрунтя для його святкування нема. Це все рудименти совєтської доби.

Історія 8 Березня
За офіційною версією, яку нам впарюють протягом кількох десятиліть, історія почалась 8 березня 1857, коли текстильщиці Нью-Йорка пройшли "маршем порожніх каструль" по Манхеттену. Вони вимагали підвищення зарплати, поліпшення умов праці і рівні права для жінок. Що зрозуміло: панянки просто втомилися, працюючи по 16 годин. Демонстрацію, зрозуміло, розігнали, але шуму у зв'язку з своєю незвичністю вона наробила великого.
А далі було те про, що не дуже люблять згадувати захисники даного свята. Традиція влаштовувати в цей день жіночі марші поширилась і в інші держави, але чомусь тільки серед представниць найдавнішої професії.

У 1894 році, 8 березня, в Парижі повії провели демонстрацію з вимогами визнання їх прав та установи профспілки. Рівно через рік, 8 березня 1895 року, повії Чикаго вийшли на демонстрацію з вимогою виплатити матросам зарплату - які їм неабияк заборгували.
Через рік, в 1896 році, те ж саме відбулося в Нью-Йорку.
У 1910 році вже великодушні німецькі революціонерки Роза Люксембург і Kлара Цеткін 8-го березня виводять на вулиці німецьких міст місцевих повій з вимогою припинити свавілля з боку поліції і дозволити їм створити приватний профспілка, зрівнявши їх тим самим з іншими професіями. І домоглися свого!
І лише пізніше, в радянській історії - демонстрацію повій замінили на демонстрацію "трудящих жінок". 
Незадовго до пам'ятного з'їзду суфражисток в 1910 році, де і було вирішено оголосити цей день жіночим і міжнародним, під проводом самої пані Цеткін, до речі, в 18 років відлученою рідним батьком від церкви за розпусту, був проведений марш на захист прав трудівниць стародавньої професії, про чию честь, власне, і свято.
День же 8-го березня був обраний не випадково. Це - так званий "Венерин день". У цей день традиційно повії працювали не на себе, а на подруг, які заробили профзахворювання. На з'їзді суфражисток в 1910 році "Венерин день" став "міжнародним днем ​​жіночої солідарності".
До 1913 року це свято відзначали ударною працею тільки повії Європи, поки його не притягла до Росії полум'яна революціонерка А.Колонтай. Та сама, яка підкорила Росію великою фразою: "Віддаватися першому зустрічному чоловікові треба так само легко, як випити склянку води". У чому й сама вельми досягла успіху. Так що навіть товариш Сталін не витримав і відправив її послом відразу в дві країни: Норвегію та Швецію. Де незабаром трапилася сексуальна революція.
Невже поважаюча себе жінка захоче святкувати 8 березня, знаючи хто і для чого його започаткував? Невже будь яка пристойна жінка захоче щоб її хоч якось асоціювали з повією? Певно, що ні, тому шановні, подумайте про це коли будете чекати привітань на 8 березня.
Яка альтернатива 8 березня?
На завершення скажу, що в нас є чудова альтернатива штучно нав'язаному нам "жіночому дню" це - День Матері.
В Європі офіційним жіночим святом є зовсім не 8 березня, а саме День Матері, який почали відзначати в першу неділю травня ще в 1910 році в США, після чого свято стало популярним і в Європі. В Україну святкування Дня Матері прийшло вперше в 1886 році. Його відзначив Союз Українок Галичини, зокрема група жінок на чолі з відомою письменницею, зачинателькою жіночого руху Наталією Кобринською. У 1929 році Спілка українок Галичини звернулися до громади з пропозицією зробити у нас цей день святом. Ініціатором була Олена Кісилівська, редактор тижневика „ Жіноча доля”. Саме на Західній Україні це свято відзначалося особливо широко. З 1995 року День Матері став відзначатися й у незалежній Україні.
Навідміну від 8 березня День Матері не має під собою сумнівної історії, яка скоріше безчестить жінку ніж звеличує її. Жінка-мати в українській культурі займає дуже важливе місце. Жінка це джерело життя, це берегиня роду, це опора для чоловіка і дітей. 
Але попри все, чоловіки повинні пам'ятати, що наших жінок потрібно любити, шанувати, берегти і дарувати їм квіти не лише один раз в рік, а постійно.

Популярні дописи з цього блогу

Враження від книги Кейта Феррацці - Ніколи не їжте наодинці та інші секрети успіху завдяки широкому колу знайомств.

Головний ворог України не на Донбасі і навіть не в Москві - головний ворог України в Києві..

Кар'єрні ігри. Як узяти владу у свої руки