Мої думки стосовно бойкоту

Останнім часом під час політичних протестів все частіше чую заклики до бойкоту підприємців які так чи інакше підтримують чи перебувають в рядах "ворожих" партій.
Під бойкотом розуміється не споживати продукцію яку вироблять підприємства опонентів. 
В соціальних мережах поширюють спеціальні плакати із брендами, щоб протестувальники знали і не дай Боже не придбали ворожий продукт.


І часто люмпен перебуваючи на хвилі піднесення протестної хвилі, такої як для прикладу Євромайдан, доволі масово ведуться на цей бойкот. Або принаймні робить вигляд, що ведеться, масово поширючи заклики до бойкоту.
Хоча зовсім недавно із уст тих самих людей які закликають до бойкоту, можна було чути зовсім інший заклик "Купуй Українське!". Але то таке, в політиків така робота, постійно щось вигукувати і до чогось закликати. 
Я щиро переконаний, що за подібними закликами криється лише банальна неспроможність організувати дієвий протест в стінах Верховної Ради і на вулицях. Як відомо чужими руками добре жар загрібати, так само добре протестувати чужими гаманцями, маючи на власних рахунках мільйони.

Закликаючи до бойкоту підприємств, подрібно не забувати, що це в переважній більшості УКРАЇНСЬКІ підприємства, на яких працюють прості УКРАЇНЦІ, і податки платять вони в УКРАЇНСЬКИЙ бюджет. 

Потрібно задуматись над наслідками, адже цей бойкот не дуже страшний підприємцям в яких десятки або й сотні мільйонів на рахунку, не страшний він і  тим що закликають до бойкоту бо і в них є солідні рахунки в швейцарських банках. Якщо в них кілька місяців буде трішки менший дохід вони переживуть, а чи переживе мати трьох дітей якій на декілька місяців затримають зарплату?
Тому я вважаю, що при будь яких обставинах, потрібно мати свою голову на плечах і не йти бездумно за покликом мас.
Наступний допис
« Prev Post
Попередній допис
Next Post »
0 Komentar