Як виселити з житла небажаних мешканців?
Досить часто трапляються ситуції, коли купивши квартиру, ви дізнаєтесь, що в даній квартирі прописаний хтось із родичів попереднього власника. Або після розлучення, колишній чоловік/дружина, залишаються проживати у вашій квартирі. Або колишня невістка, зять чи будь-який інший родич, якому ви свого часу дозволи проживати у вашій квартирі не хочуть зніматись із реєстрації місця проживання і виселитись з вашого житла.
В моїй практиці навіть траплялись випадки коли через непорозуміння і сварки батьки намагались виселити з квартири своїх дітей.
Іноді такі небажанні жильці не лише займають частину вашої житлової площі але й відмовляються платити за комунальні послуги.
Такі ситуації, досить часто трапляються. Як не опинитись в такій ситуації і чи є з неї вихід? Спробуємо розібратись.
По-перше: будьте обережні з вселенням в вашу приватизовану квартиру чи будинок родичів. Слід пам’ятати, що реєстрація (прописка) у вашій квартирі надає особі право проживання в ній і в разі виникнення непорозумінь, прописану людину дуже важко виселити, навіть якщо ви власник.
Особливо потрібно бути обережним, якщо житлом ви володієте спільно з іншими членами родини. Якщо хтось із них буде проти того, щоб виселити навіть не прописаного громадянина, в суд звертатись немає сенсу.
По-друге: в жодному разі не перешкоджайте в доступі до житла людині, яка прописана у вашій квартирі, не змінюйте замки на дверях, не виставляйте речі за двері, не виганяйте силоміць і т.п. Те що ви є власником даного житла, не дає вам такого права, оскільки відповідно до законодавства всі особи які проживають в квартирі на законних підставах (прописані в ній) користуються житлом на рівні з власником.
Примусовим виселенням можуть займатися тільки судові виконавці або правоохоронні органи. В іншому випадку небажаний квартирант зможе подати проти вас позов про усунення перешкод в користуванні житлом і навіть стягнути з вас компенсацію моральної шкоди.
Поки особа зареєстрована (прописана) у вашій квартирі виселити її буде практично неможливо. Отож головним завданням буде зняти небажаного жильця реєстрації місця проживання, або простіше сказати виписати.
Згідно ст. 7. Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на
підставі:
- заяви особи або її законного представника;
- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- у разі для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;
Отож єдиним способом виписати небажаного мешканця буде звернення до суду.
Проте зауважте, що виселення громадян без надання іншого житлового приміщення можливе лише на підставі ст. 116 Житлового кодексу Української РСР, відповідно до якої - якщо наймач, члени його сім‘ ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують або псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших мешкання з ними в одній квартирі або в одному будинку, а заходи запобігання і суспільного впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших зацікавлених осіб здійснюється без надання іншого житлового приміщення.
Щодо родичів, то їх право на проживання передбачено статтею 405 Цивільного кодексу України:
Члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
При складанні позовної заяви, дуже багато людей роблять помилку посилаючись виключно на статті 317, 219, 321, 391 Цивільного кодексу України.
Ні в якому разі цього не робіть, оскільки дані статті не регулюють дані правовідносини.
При розгляді справ про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням суддям необхідно керуватися: Конституцією України; Житловим кодексом УРСР, Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Законом України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, та іншими нормативно-правовими актами України з житлових питань.
Посилання виключно на статті Цивільного кодексу України є не правильним та не відповідає обставинам таких справ, про що зазначено у вищевказаних нормативно-правових актах і підтверджується судовою практикою.