Мусимо позбутися совкової ментальності
Ми залишилися в СРСР і чим область ближче до Сходу, тим більше проявляється радянська ментальність.
Більшість із нас жаліється на мізерні пенсії, невиплату зарплат, відсутність роботи, і в той же час із заздрістю дивиться на сусідів, мовляв за кордоном краще.
В мене виникає лише одне питання: а що особисто ви зробили для того щоб виправити цю ситуацію? Переконаний що недостатньо, всі чекають що хтось за них все зробить і побудує для них комунізм.
Радянська влада не виховувала громадян, бо вони їй просто були ні до чого, Совєтам були потрібні лише раби, які будуть працювати на заводах, в колгоспах і помирати на війнах.
Радянські люди були звичайнісінькими рабами, а що потрібно рабу? А не так вже й багато, примітивна їжа, найпростіший одяг, і який-небуть дах над головою (комуналка, чи хрущовка), цього достатньо щоб у раба вистачало сил працювати далі. Щоб звести до мінімуму повстання, рабам заборонили навіть думати. В СРСР держава думала за людей, і саме держава вирішувала що їм їсти, що читати, у що одягатись і що дивитись. Не потрібно було переживати стосовно того як влаштувати своє життя, адже і тут було кому думати за людей.
З самого народження життя радянської людини було вже сплановане: дитсадок, школа, пту/інститут, завод/колгосп, пенсія і все... Фактор "Гарантованої миски" породив в головах радянських людей примарну стабільність і впевненість у завтрашньому дні, а безкоштовна медицина, занижені ціни на продукти, можливіть отримати путівку відбило у людей прагнення до самовдосконалення, до роботи над собою. Навіщо? Всім забезпечувала держава, а якщо чогось не вистачало то завжди можна вкрасти із заводу. Совок привив нам звичку задовольнятися малим і чекати подачки від держави. (Пенсіонери і досі голосують за політичні сили лише заради 50 грн. надбавки до пенсії.) У зв'язку з політикою тотального контролю держави за всіма сферами життя у радянського суспільства, у громадян закорінилася психологічна нездатність відстоювати свої права, плазування перед найдрібнішим чиновником стало нормою.
Прийняття виключно радянської точки зору, на історію, культуру чи політику разом гіпертрофованою і невмотивованою ненавистю до заходу, зокрема до США є одним з найяскривіших прикладів радянської пропаганди, який сьогодні дуже активно використовує "братський" Кремль.
З розпадом СРСР ми так і не усвідомили, що тепер ніхто і нічого нам давати не буде, все треба здобувати самим. Але тут є один важливий момен: цьому здобутку не повинні заважати. Я створив фірму, плачу податки, не вбиваю і не грабую - не заважайте мені працювати - така позиція держави, задовольнила багатьох, і особисто я виступаю за це. Не треба мені допомагати, сам зможу - просто не заважайте.
Проблема совкової ментальності криється в нас самих, ми всі чекаємо, що хтось вирішить все за нас. Тому ми вічно хочемо царя батюшку. Зверніть увагу: чим ближче на схід, тим більше бажання жити під царем.
Тому там є ті хто хоче до Росії, вони хочуть ковбасу по 2.20 і хліб по 16 копійок нехай це не багатство, але зате стабільність. Їм потрібен цар-батюшка, і навіть якщо він дебіл або тиран - все одно, аби був сильний і давав їм гарантовану миску похльобки.
Ось така вона, рабська совкова ментальність
