Це останній похід Путіна
Росія без оголошення війни фактично почала відкриту інтервенцію у Криму. За класикою жанру це відбувається під благим приводом, типу «Спасения русских от лап бандеровцев», саме такий привід використав Гітлер коли напав на Чехословаччину у 1938 і Сталін коли у 1939 напав на Польщу.
Російська Федерація і до цього займалась підривною діяльністю на теренах нашої держави, але якщо раніше це було приховано (роздача паспортів, фінансування проросійських організацій і т.д.), то зараз такої потреби немає. Користуючись політичною нестабільністю в Україні Путін вирішив приєднати ще одну частину давно втраченої імперії.
У разі збройного конфлікту в України мало шансів перемогти в повномасштабних військових сутичках, адже протягом багатьох років «патріоти» у владних кріслах цілеспрямовано підривали її обороноздатність.
Наразі фінансування армії України складає 1.8 млрд. дол. на рік (47 місце в світі), за такі гроші маємо збройні сили чисельністю 125 000 чол., абсолютна більшість з яких немає належної бойової підготовки, солдати в кращому випадку кілька раз стріляли із зброї. Технічне оснащення армії теж м’яко кажучи залишає бажати кращого. Те що залишилось у спадок від Радянського союзу, вже або морально застаріло, або просто вийшло з ладу.
В той час бюджет збройних сил РФ складає 71.2 млрд. дол.(3 місце в світі), а чисельність становить близько 1 000 000 чол. Збройні сили РФ мають у своєму розпорядженні всі можливі види і роди військ. Оновлене технічне забезпечення і озброєння, разом із ракетно-ядерним потенціалом, робить армію РФ однією з найбільш сильних.
Але не варто панікувати і головне не піддаватись на провокації. Скоріш за все ніякої війни не буде це не вигідно насамперед Росії. Те що відбувається зараз в Криму більше нагадує на спробу чинити політичний тиск на нову Українську владу і продемонструвати своїм громадянам, що в Росії майдан не можливий. Всі провокації в Криму, Росія здійснює чужими руками, тобто найманими «козаками», місцевих бандформуваннями та колабораціоністами, яких РФ підкормлювала протягом довгих років і від яких відхреститься при будь-якій незручній ситуації. Польоти російської авіації та демонстративне пересування бронетехніки є не чим іншим, як блефом і дешевою грою м’язами, намаганням залякати українське керівництво, яке зайняло досить мудру політику очікування. Сьогодні, час грає на Україну в тому сенсі, що або російські провокатори подумають про наслідки і розбіжаться, або США приведе російське керівництво до тями, або Путін протверезіє після святкування олімпіади.
Якщо ж все ж таки Путін втратить залишки розуму і все ж наважиться вести бойові дії на території України, то це обернеться крахом як для самого Путіна так і для всієї Росії. Спробую пояснити чому.
1. Міжнародні зобов’язання
Підписавши у 1994 році Будапештських меморандум Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу( третього по величині в світі) в обмін гарантії від світових супердержав(США, РФ, Великобританії) щодо забезпечення її територіальної цілісності.
Якщо, ж гаранти погодяться на анексію Російською Федерацією Криму чи будь-якої іншої території суверенної України то це означатиме, що ці гарантії нічого не варті і значення міжнародних безпекових угод буде знівельовано.
Більшість нестабільних африканських, азіатських і мусульманських країн, таких як Іран, Ірак, Сирія, Єгипет, Йорданія, Нігерія, Судан, В’єтнам, Венесуела, Куба, почнуть створювати власні ядерні арсенали та інші види зброї масового знищення.
Така ситуація дуже небезпечна як для США, (уряди перелічених держав ненавидять США), так і для всього світу (загроза ядерного апокаліпсису)
Очевидно, що США та інші держави ніколи не дозволять імперським амбіціям керівництва Росії поставити світ межу третьої світової війни.
2. Війна коштує надто дорого
Війна сьогодні є дуже дорогим задоволенням навіть для найбагатших країн світу. Так війна в Афганістані коштувала Сполученим Штатам 600 мільярдів доларів. Загальна вартість війни для США в Іраку досягла $ 3 трильйонів та 120 тисяч жертв, в тому числі 5 тисяч американських солдатів.
Обмежена місія Німеччини в афганському конфлікті обійшлася німецьким платникам податків в 17 мільярдів євро. Нагадаємо, економіка Греції потребувала значно менше коштів, перед тим як поставити під загрозу цілісність Європейського Союзу та існування самої валюти євро.
Виліт кількох вертольотів чи літаків для бомбардування глухого кишлака десь в горах, разом із забезпеченням роботи фахівців, оплатою праці контрактних військовослужбовців, служб розвідки, спостереження та наведення, залученням систем логістики і координації військ та техніки, палива і боєприпасів коштує військовому відомству кілька сотень тисяч доларів. А таких операцій та вильотів треба провести не мало, для виконання бойових завдань. Лише одна крилата ракета «Томагавк» коштує Пентагону приблизно $ 1,5 млн.
Крім того, під час подібних військових конфліктів, як правило весь боєздатний технічний арсенал держави задіяний у виконанні завдань. Так, у недавній війні в Іраку, США залучили близько 70% всієї наявної американської авіації, вертольотів та безпілотників, понад 60% танків та бронетехніки, більше половини всіх бойових комплексів. І все це спрямовувалося найсильнішою державою світу на маленький Ірак, де без перебільшення не було гідного військового суперника, а безперспективна війна тривала роками.
Під час військової агресії Росії щодо Грузії, будо залучено більше 80% всіх наявних в країні вертольотів, літаків, танків та бронетранспортерів, ракетних комплексів, бойових кораблів, та практично всіх боєздатних фахівців. І все це на країну з 4-мільйонним населенням та мізерною армією. Притому росіяни спромоглися зазнати значних втрат у бойовій техніці та встигнули розбомбити свої армійські колони.
А враховуючи, що Україна не Грузія, населення України становить не 4, а 45 мільйонів, економічні, технічні та промислові потужності нашої держави і велика територія, це все для російського військового бюджету надто великий тягар. Бюджет РФ міг впоратися з обмеженою операцією у маленькій країні, але не здатен потягнути війну з великою державою, яка обійдеться як величезними економічними збитками, так і колосальними людськими жертвами серед власних солдат і непоправними іміджевими втратами, в тому числі рівня легітимності серед власного населення, яке має багато родичів у «братській» Україні.
Тому Росія не зможе напасти на Україну без переведення економіки на воєнний стан, а своє населення на систему видачі продуктів по карточках, що призведе до масового невдоволення погіршенням матеріальних умов, втратою економічної стабільності. А з огляду на міжетнічну та релігійну ворожнечу серед народів РФ і до можливого соціального вибуху, стимульованого успіхами української переможної революції та втомою від багаторічної диктатури.
3. Важко в наступі, легше в обороні
З часів СРСР, Україна, на території якої містилося багато стратегічних об’єктів, буквально нашпигована системами ППО, і густина мережі протиповітряної безпеки вважається однією з найщільніших в світі. Звичайно, за роки незалежності багато було втрачено, однак дещо і залишилося, авіанальоти на Україну означають серйозні втрати російських повітряних сил.
Україна ще має близько 5-6 тисяч «совкових» танків та бронетранспортерів, які не сильно поступаються технічними можливостями російських машин радянського зразка. На українських складах стоїть майже дві тисячі одиниць надлишкової танкової техніки, яку планується утилізувати. В протистоянні сухопутних військ РФ не матиме значної переваги.
Загальний військовий потенціал українських збройних сил можливо й не дозволить перемогти, але здатен завдати серйозної шкоди боєздатності російської армії. Росія давно не воювала з таким потужним для неї суперником, адже вести війну з Україною, це не грузинські і не чеченські села бомбити. Цю війну за 4 дні не виграти…
4. Економічні санкції
У відповідь на введення російських військ до Криму міжнародна спільнота пригрозила Росії економічними і дипломатичними санкціями. Хоча такі санкції ще не введено, але російська економіка, схоже, зреагувала миттєво. В обмінниках не тільки різко підскочили курси долара і євро, але і різко збільшилася різниця між ціною покупки і ціною продажу. Це видно з результатів спостереження за ринком готівкової валюти, здійснюваного РБК.
Середній курс продажу готівкових доларів в Москві досяг 40 руб/$ і 55 руб/€. Це найвищі показники за всю історію.
Крім того, російський фондовий ринок відкрився 03.03.2014 обвальним падінням котирувань акцій більшості російських компаній, індекс ММВБ знизився до позначки 1305,23 (- 9,65%), індекс РТС впав до рівня 1131,06 ( -10,74%).
Подешевшали акції ВТ (- 11,6%), "Газпрому" (- 11,5%), "Газпром нафти" (- 5,3%), "Лукойлу" (- 4,7%), "НОВАТЕК" (- 2,7%), "Норнікеля" (- 3,5%), "Полюс Золото" (- 3,5%), "Роснєфті" (- 4,1%), "Ростелекома" (- 9%), Сбєрбанку (- 9%), "Сургутнафтогазу" (- 3,8%), "Татнафти" (- 2,7%), "ФСК ЄЕС" (- 14,3%), "Мечела" (- 27%), "Уралкалія" (- 13,8%), НЛМК (- 15,7%), "Російських мереж" (-16,4%).
Це не просто цифри, це десятки мільярдів доларів які кожен день втрачає російська економіка. І це тільки початок. Чи готові російські олігархи і російський народ розплачуватись за безглузді імперські амбіції Путіна?
Тисячі даремно загиблих російських солдатів, не минуче налаштують росіян проти влади і не лише росіян, а й населення східноукраїнських областей, які потенційно можуть стати театром бойових дій. Такі обставини значно дестабілізують ситуацію в самій Росії і можливо наступний майдан буде в Москві. Вже сьогодні по всій Росії люди масово виходять на вулиці і протестують проти можливої війни.
5. Не лише в Росії є імперські замашки.
Росія часто любить згадувати про своїх втрачених територіях, які зараз опинилися під владою інших держав. Однак у інших країн також є територіальні претензії до Російської Федерації.
Зокрема, Японія розглядає можливість пред'явити претензії Росії з приводу Курильських островів, розглядаються різні варіанти, у тому числі - аж до захоплення Японією Курильських островів по кримському сценарієм.
На значні райони Приамур'я, включаючи передмістя Владивостока, приміром, претендує Китай. Китайське населення в зв'язку з цим вже давно освоює райони Далекого Сходу.
У Всекитайській зборах народних представників (парламент КНР) зареєстрований законопроект про приєднання до Китаю територій Росії. Законопроект представила депутат Сунь Вань Хань.
Як наголошується в документі, прийняття в Китайську Народну Республіку в якості нового суб'єкта частини іноземної держави можливе і за відсутності міжнародного договору про це, якщо:
1) у частині іноземної держави проведений референдум, на якому питання про приєднання в Китай отримає схвалення;
2) є звернення в Китай легітимних органів державної влади іноземної держави.
«Процедура буде така: ініціатор пропозиції - органи державної влади іноземної держави звертаються до президента Китаю. Президент повідомляє про це Всекитайскому зборам народних представників, уряд Китаю проводить консультації з ними. У разі згоди з пропозицією вносить проект конституційного закону про прийняття частини іноземної держави в Китайську народну республіку, в якому визначаються статус, найменування та інші правові питання», - повідомила Вань Хань, Крім того, вона запропонувала ще один законопроект - про спрощення отримання громадянства Китаю для жителів Росії.
Висновки
Варто завжди пам’ятати, що ми не одні, але й надіятись на чиюсь допомогу теж не потрібно. Ми маємо розуміти, що в даній ситуації кожен розігрує свою карту і ми теж повинні дбати про свої інтереси.
Свого часу німецький кайзер Отто фон Бісмарк сказав геніальну фразу : "Всі угоди, укладені з Росією, не вaртi паперу, на якому вони написані", в світлі останніх подій ця фраза набула для нас особливого значення.
Дану ситуацію можна використати, щоб кардинально переглянути не лише Харківські угоди, але й поставити питання про негайне виведення чорноморського флоту з території України. Натомість військовий порт перетворити на торговий порт по типу Порто-франко, що принесе десятки мільярдів доларів в українську економіку.
Якщо народ не хоче годувати свою армію, він годуватиме чужу, ще один крилатий вислів Отто фон Бісмарка сьогодні має пряме відношення до України. Новій українській владі варто забути про позаблоковий статус України, і поряд зі вступом до Європейського союзу потрібно вступати до НАТО, тим більше Росія сама підштовхує до цього. Сильна і боєздатна армія ось найкраща гарантія недоторканості кордонів і суверенітету.
